Виклики для української економіки: зниження доходів бюджету та повернення до двозначної інфляції |
|
Бюджет недоотримує доходи, промисловість та експорт потерпають від російських атак, а інфляція знову прискорюється. Чи вистачить державі коштів на фінансування ключових потреб, що відбувається з економічним зростанням та як усе це позначиться на гаманцях українців? Державний бюджет України за дев’ять місяців 2026 року недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, а до кінця року нестача податкових надходжень може сягнути 70 млрд грн. Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив 12 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Додатковий тиск на бюджет створює нестача міжнародної допомоги. За словами Марченка, у 2026 році Україна отримувала від партнерів у середньому $1,5 млрд на місяць замість очікуваних $4,5 млрд. Через невиконання міжнародних зобов’язань країна, за його оцінкою, недоотримала $29,5 млрд бюджетної підтримки. Тому уряд активізував внутрішні запозичення і переговори з ЄС, МВФ, країнами G7 та Світовим банком. Для розблокування фінансування, зокрема, необхідно ухвалити законопроєкти, передбачені міжнародними домовленостями. Марченко наголосив, що Україні важливо не лише домовитися про обсяги допомоги, а й отримати чіткі графіки її надходження. Окрім того, Україна втрачає можливості повною мірою продавати зерно, метал та залізну руду – основну продукцію, яка забезпечує валютні надходження. Під час спілкування з журналістами 15 жовтня міністр аграрної політики Тарас Висоцький, зокрема, повідомив, що через російські атаки на морську логістику – нині Україні вдається експортувати лише 50% потенційних обсягів агропродукції. Тож, з одного боку, скорочення експорту на тлі збереження високого імпортного попиту посилює тиск на валютний ринок. З іншого – простої підприємств означають менші виробничі обсяги, ризики скорочення персоналу та зменшення інвестицій у розвиток. Відповідно, слабша економічна активність означає меншу базу для податкових надходжень. Що, власне, і посилює проблему виконання доходів бюджету, про яку міністр фінансів говорив, відповідаючи цього тижня на запитання народних депутатів у ВРУ. |
|
|
|---|
|
Укрнафта ховає потужності під землю і будує захисні споруди |
|
| Британія надасть Україні $22,5 мільйона на ремонт конфайнменту Чорнобильської АЕС |
|
|
|---|
|
| Україна та Японія поглиблюють співпрацю у відновленні аграрного сектору |
|
|
|---|
|
Більше новин:- Корецький - про міжнародну фінансову допомогу: Результати пленарного тижня у Раді дають підстави для оптимізму
- Нацбанк ухвалив третій пакет заходів для кредитної підтримки економіки
- Глава Мінекономіки обговорив у Брюсселі прискорення виплати €8 мільярдів у межах Ukraine Facility
- Уряд схвалив законопроєкт про протидію податковим зловживанням - за стандартами ЄС
- Укренерго цьогоріч отримало допомоги на €39 мільйонів через Фонд підтримки енергетики
- Україна та ЮНІДО визначили пріоритети співпраці для зеленого промислового відновлення
- У Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
- Україна залучить €60 мільйонів від ЄІБ на розбудову прикордонної інфраструктури
- Від початку року резиденти Дія.City сплатили ₴43,9 мільярда податків - майже удвічі більше, ніж торік
|
|
Реформування судової системи: Україна на порозі нового етапу |
|
Від оновлення ВККС залежить скорочення кадрового дефіциту в судах, довіра до правосуддя та євроінтеграція України Нині реформа наближається до важливого етапу: у червні 2027 року завершуються повноваження 15 із 16 членів чинного складу ВККС. Водночас правила наступного конкурсу залишаються предметом законодавчої дискусії, а запропонований урядом механізм отримав суттєві зауваження Венеційської комісії. На початку жовтня ситуація ускладнилася: профільний парламентський комітет рекомендував відхилити урядовий законопроєкт № 16018-1 і водночас узяти за основу депутатський законопроєкт № 16018. Отже, головний виклик полягає не лише в тому, яку модель відбору обере Україна, а й у тому, чи встигне вона визначити правила та запустити процедуру без ризику інституційної паузи. |
|
|
|---|
|
У Запоріжжі завершують будівництво експериментального підземного модульного укриття |
|
|
|---|
|
Представники влади називають проєкт експериментальним та в подальшому планують масштабувати його на інші райони міста. На сайті закупівель Prozorro зазначається, що це первинне мобільне укриття серії «Бастіон», розраховане на близько 50 чоловік. Його вартість становить 4,15 млн грн, ще 1,8 млн грн – вартість облаштування укриття із заглибленням в грунт, за що і відповідає підрядник.. Будівництво триває близько десяти днів. Плюс, за словами підрядника, у тому, що приїжджає готовий залізобетонний модуль, який треба змонтувати. Товщина стін – 300 мм, міцна бетонна підлога, гідроізоляція. Якби будували монолітну конструкцію з «нуля», то на це б пішло значно більше часу. |
|
|
|---|
|
Ті, хто протримаються зиму, - і будуть переможцями |
|
Михайло Семікін, т.в.о. голови Запорізької обласної державної адміністрації: - Головна теза зими в умовах війни – децентралізація всього, що можна. Енергетика має бути децентралізованою, щоб уникнути залежності від якогось одного об'єкта. Водопостачання є не менш важливим. У Запоріжжі – центральне водопостачання, і якщо стається аварія, то від неї залежать цілі райони і квартали. Власне джерело води – це необхідність, першочергово, для об'єктів охорони здоров’я. В одній із лікарень ми вже маємо свердловину, зараз її тестують. Ще в кількох лікарнях зробимо це до нового року. Складність у тому, що треба проводити геологічну розвідку, має бути відповідне фінансування. Кореспонденти Укрінформу записали інтервʼю з фактичним очільником прифронтової області під час його робочої поїздки в Біленьківську громаду. Ситуація там дуже складна: ворог обстрілює населені пункти КАБами, дронами різних модифікацій, дістає й артилерія. |
|
Психічне здоров’я має стати окремим рядком у планах відновлення нарівні з енергетикою - науковець |
|
Ментальне здоров’я формує життєвий цикл людини, тож не можна чекати тяжких розладів – варто вчасно звернутися до спеціаліста. Про це в інтерв’ю Укрінформу на полях 3-ї міжнародної конференції з ментального здоров’я SCALE у Празі, присвяченій сучасним методам лікування психічних розладів, розповів генерал-майор у запасі, науковець, викладач військової психології в American University Kyiv Владислав Клочков. Він переконаний, що вже сьогодні необхідно розгортати відповідну інфраструктуру, готувати фахівців, розподіляти нормативне навантаження на кожного, хто працюватиме в цьому напрямку: це і психіатрія, і система охорони ментального здоров’я, і підготовка родин. Клочков навів оцінки ВООЗ: близько 9,6 мільйона людей в Україні живуть із психічним розладом або перебувають у зоні ризику. З них приблизно 3,9 мільйона мають розлади середнього та тяжкого ступеня. |
|
В Україні запрацювала «Мапа енергонезалежності», де можна перевірити готовність будинку до зими |
|
«Ця мапа стане практичним і безпечним інструментом, який допомагає людям бачити рівень енергостійкості будинків. Інтеграція програм із платформи “єОпора” робить її ще кориснішою: тепер людина, переглядаючи будинок, може не лише оцінити поточну підготовку та вже вжиті заходи, а й одразу переглянути доступні для нього програми підтримки для подальшої модернізації», - зазначив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту з питань цифровізації Ігор Рева. Сервіс показує, які житлові будинки вже забезпечили себе альтернативними джерелами живлення, такими як генератори, інвертори чи сонячні панелі, завдяки ініціативності ОСББ, управителів чи девелоперів. А також - які послуги доступні під час відключень, чи працює опалення, ліфт, вода та інтернет. Як повідомляв Укрінформ, уряд розширив програму державної допомоги у встановленні автономних джерел живлення в багатоквартирних будинках; вона запрацює ще в чотирьох областях. Раніше програма була доступна в Києві, на Київщині та Харківщині, то тепер вона запрацює ще в чотирьох областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Сумській. "Програма передбачає встановлення обладнання, яке забезпечить роботу освітлення, водопостачання, тепла, зв’язку та ліфтів у разі відключень", - нагадав очільник Кабміну. Окрім розширення географії, уряд також удосконалив сам механізм реалізації програми. |
|
|
|---|
|
Міністерство у справах громад, територій та ВПО хоче збільшити кількість транзитних центрів |
|
У тилових областях не вистачає місць для розміщення евакуйованих людей, зокрема дуже бракує місць для маломобільних переселенців. Про це на брифінгу в Харкові сказав міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін. "Щодо місць, особливо в місцях тимчасового проживання, коли ми кажемо про здебільшого центральні, тилові регіони, проблема є. Коли ми зайшли новою командою міністерства, одразу провели аудит, що там. Я, напевне, утримаюся від конкретної цифри, але скажу так: якщо йдеться про людей з інвалідністю, людей, які потребують додаткового піклування, дійсно велетенський виклик. І саме через нестачу таких місць у регіонах на заході України ми маємо непрості ситуації, зокрема на Харківщині, Херсонщині, тобто в прифронтових регіонах", – розповів Безгін. За його словами, міністерство підготувало зміни до постанови Кабміну 841, яка регулює евакуацію із зони бойових дій. |
|
Стійкість системи охорони здоров’я: досвід України та інших кризових ситуацій |
|
Протягом останнього місяця Росія почала частіше атакувати фармацевтичні склади, виробничі потужності та об’єкти зберігання критично важливих ліків, намагаючись ускладнити українцям доступ до необхідних препаратів та лікування. Про це заявив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час панельної дискусії "Стійкість системи охорони здоров’я: досвід України та інших кризових ситуацій" на Всесвітньому саміті охорони здоров’я (World Health Summit) у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу. "На жаль, протягом останнього місяця ми почали стикатися з більшою кількістю атак на фармацевтичний сектор. Вони атакують фармацевтичні склади, виробничі потужності, об’єкти, де зберігаються цінні, критично важливі медикаменти, щоб українці не мали доступу навіть до базових ліків, препаратів і лікування тоді, коли вони найбільше їх потребують", - зазначив Ляшко. Він наголосив, що знищення запасів ліків створює додаткове навантаження на всю систему охорони здоров’я, оскільки люди із хронічними захворюваннями намагаються заздалегідь придбати необхідні препарати, а система має оперативно реагувати на різкі зміни попиту та перебої з постачанням. За словами Ляшка, жодна система охорони здоров’я не здатна самостійно впоратися з кризою такого масштабу, "яку Росія створила і продовжує створювати на території України". На цьому тлі він висловив вдячність усім партнерам та закликав їх продовжувати підтримку України. |
|
«Невидані дипломи» загиблих студентів |
|
На міжнародній конференції Forum 2000 у Празі представили виставку «Невидані дипломи», присвячену українським студентам, чиї життя обірвала російська агресія. Виставка розповідає про студентів з різних регіонів України. Їх об’єднує те, що їхні життя були перервані через російську агресію. «Тут представлені лише 18 історій, але загалом ми зібрали понад 50 історій. Оскільки число, на жаль, поповнюється, то з кожним роком на вебсайті можна побачити історії тих студентів, якими готові були поділитися рідні», - сказала кураторка виставки Оксана Сидорук. |
|
У Барселоні проходить виставка The Bucha Blackboard про наслідки війни для українських дітей |
|
Виставку та супровідну програму організувала українська культурна асоціація в Барселоні Centro Cultural Ukraniano. Проєкт розповідає історію шкільної дошки, яку зберіг британський журналіст Метт Данзіко, а також історію 12-річного хлопчика Івана. Ці свідчення привертають увагу до трагічних наслідків війни для українських дітей. Під час показу фільму «War Games» генеральна консулка України Олена Троніна наголосила на важливості поширення достовірної інформації про події в Україні та наслідки російської агресії. |
|
|
|---|
|
|
|